Пана-кота — один із тих десертів, які виглядають складніше, ніж готуються насправді. Потрібно лише правильно нагріти вершки, не переварити желатин і дати десерту спокійно застигнути. Усе.
Я люблю робити пана-коту, коли хочеться чогось солодкого, але без важкої випічки. Вона легка, не перевантажує після їжі і добре працює як завершення вечері. А ще це той випадок, коли проста подача вже виглядає акуратно і «доросло».
Пана-кота — ніжний десерт без випікання
Інгредієнти
- 500 мл Вершки Використовуйте жирні вершки для кращого смаку.
- 100 г Цукор можна регулювати за смаком.
- 1 ч.л. Ваніль Використовуйте натуральну ваніль для аромату.
- 10 г Листковий желатин Попередньо замочіть у холодній воді.
- 200 г Сметана Додасть кремової текстури.
Спосіб приготування
- Замочіть листковий желатин у холодній воді на 10 хвилин. Після цього відцідіть і злегка підігрійте.
- У каструлі змішайте вершки, цукор і ваніль. Нагрівайте на середньому вогні, помішуючи, до розчинення цукру.
- Додайте розчинений желатин до вершкової суміші, ретельно перемішуючи, поки не стане однорідною.
- Зніміть з вогню і додайте сметану, ще раз перемішайте до отримання однорідної маси.
- Розлийте суміш у формочки і поставте в холодильник для застигання на 4 години або до повного охолодження.
Нотатки
Private Примітки
Спробували цей рецепт?
Let us know how it was!Залиште свій коментар
Чи сподобався вам цей рецепт? Поділіться своїми враженнями та порадами в коментарях!
Легкі десерти особливо добре доповнюють сучасне святкове меню.
Пана-кота — це мій варіант «десерт без головного болю». Її можна зробити заздалегідь, спокійно поставити в холодильник і дістати тоді, коли потрібно. Без метушні, без паніки перед подачею.
Вона добре заходить після ситної вечері, коли вже не хочеться нічого важкого. Легка, охайна, зрозуміла — саме те, що треба.
Мені подобаються десерти, які не намагаються вразити складністю. Пана-кота тримається на точності й балансі. Зробив акуратно — і вона працює. Переборщив із цукром, перегрів вершки або желатин — усе розвалюється.
Такі рецепти добре дисциплінують. Вчать не поспішати і робити просто, але уважно. І це, якщо чесно, дуже корисна навичка на кухні.
Якщо ввечері знову стоїть питання, що приготувати без зайвого клопоту, я зібрав окрему добірку страв, які добре працюють у будні.
Мені цей десерт завжди здавався чимось по-справжньому чарівним. Кожного разу, коли я готую пана-коту вдома, уявляю, як сиджу десь на вузенькій вуличці Риму чи Флоренції з маленькою ложечкою в руці, а переді мною — справжня італійська panna cotta, приготована за традиційним рецептом.
Мрію колись скуштувати її саме в Італії — з тим неповторним ароматом вершків, ягід і легкого подиху морського бризу. А поки що тішуся тим, що можу хоч трішки наблизитися до цього смаку завдяки таким рецептам
Марічко, яка ж чудова мрія! І я вам скажу — вона абсолютно здійсненна. Скуштувати пана-коту в Італії — це ніби торкнутися її справжнього коріння: атмосфери маленьких тратторій, аромату свіжої м’яти та ягід, звуку італійської мови на фоні.
Але знаєте що? Ви вже зараз створюєте той самий настрій — кожен раз, коли готуєте цей десерт з натхненням і любов’ю. Це і є справжня італійська філософія cucina di casa.
А коли опинитесь в Італії — обов’язково спробуйте panna cotta в якомусь маленькому сімейному закладі. І я впевнений: ви усміхнетеся й подумаєте, що вдома у вас виходить не гірше
Ще не встигла приготувати пана-коту, але рецепт уже зберегла. Дуже подобається, що все описано просто й зрозуміло, без зайвих складнощів. Виглядає ніжно й апетитно, тож обов’язково спробую найближчим часом