Сирники рецепт дуже смачний

Сирники з душею – авторський рецепт, перевірений серцем. Ці сирники — мій особистий кулінарний оберіг. Я готую їх із повагою до традицій і трішки по-новому: м’які, повітряні, з легкою хрусткою скоринкою. Ідеальні на ранок, коли хочеться тепла, або на десерт, коли душа просить чогось щирого, коли вже комбуча в чарочці. Це не просто страва — це українське серце в тарілці.

Шеф Сергій

Сирники рецепт

5 з 4 голоси

Сирники — це не просто сніданок. Це шматочок дитинства, запашний спогад про бабусині руки в борошні та сонячний ранок на селі. Цей рецепт — моє особисте зізнання в любові до української кухні. Тут – усе, як я люблю: ніжний сир, золотава скоринка, аромат ванілі та справжній смак дому. Сирники виходять легкі, пухкі, не розпадаються й тануть на язиці. Ідеальні як для сімейного сніданку, так і для недільного бранчу з друзями.

Роздрукувати рецепт Рецепт Pin

Час підготовки 15 хвилин хв.

Час приготування 10 хвилин хв.

2 20 хвилин хв.

Загальний час 25 хвилин хв.

Порції: 2

Тип страви: Десерт, Сніданок

Кухня: Українська

Ingredients Equipment Method Nutrition Video Notes

Інгредієнти

  

1x2x3x?

• 400 г. кисломолочного сиру (сухого, домашнього)
• 1-2 шт яйце
• 2 ст. л. цукру
• 1 ч. л. ванільного цукру
• Щіпка солі
• 1,5 ст. л. манної крупи
• 2 ст. л. борошна для тіста
• 2 ст. л. борошно для формування
• 50 гр. рослинна олія для смаження
• 100 гр. Сметана, джем або мед для подачі

Обладнання

• 1 Глибока миска
• 1 Сито або блендер
• 1 Сковорідка з антипригарним покриттям
• 1 Лопатка
• 1 Ложка або кухонні ваги
• 1 Дошка для формування
• 1 Кришка до сковорідки

Method

 

1. Підготовка сиру: Протріть кисломолочний сир через сито або подрібніть блендером до кремової текстури. Це важливий етап — саме від нього залежить ніжність майбутніх сирників.
   
2. Формування тіста: Додайте до сиру яйце, цукор, ваніль, щіпку солі. Акуратно всипте манку й борошно. Перемішайте до однорідного тіста. Воно має бути м’яким, трохи липким, але не рідким.
   
3. Відпочинок тіста: Залиште тісто "відпочити" на 10–15 хвилин. Манка вбере вологу, й маса стане ще зручнішою для формування.
   
4. Формування сирників: Руки злегка змастіть олією або обваляйте кульки тіста в борошні. Сформуйте акуратні, товстенькі шайби.
   
5. Смаження: На розігрітій пательні з невеликою кількістю олії обсмажте сирники на середньому вогні з обох боків до рум’яної скоринки. Потім накрийте кришкою й потримайте ще 2–3 хвилини на мінімальному вогні, аби добре пропеклись усередині.
   
6. Подача: Викладіть сирники на тарілку, додайте ложку сметани, трохи ягід або ложку меду. Я люблю ще посипати зверху трохи лимонної цедри — вона додає сонячної свіжості.
   

Харчування

Порція: 230гр.

Відео

Нотатки

Поради від шефа:

Якщо сир дуже вологий — загорніть у марлю й залиште на кілька годин стікати.

Можна додати родзинки, мак або курагу для експерименту.

Для дієтичного варіанту спробуйте запекти сирники в духовці — 180°C, 20 хв.

Якщо бажаєте менш калорійний варіант — смажте сирники на антипригарній сковорідці без олії або запікайте в духовці при 180°C ~20 хв.

Сирники чудово заморожуються — сформуйте, заморозьте, а потім обсмажуйте прямо з морозилки.

Додайте до тіста цедру апельсина чи лимона — і отримаєте цитрусовий акцент, що підкорить гостей.

Спробували цей рецепт?

Let us know how it was!

🧾 Сирники: Жива історія української душі

Сирники — одна з тих страв, що ніколи не виходять з моди. Вони не кричать про себе на кожному кулінарному шоу, не стають предметом фуд-хайпу в TikTok, але міцно тримаються в серці кожного, хто виріс на справжній українській кухні. Це прості, але глибоко емоційні смаколики, які поєднують в собі і гастрономію, і пам’ять, і традицію. Збережіть сирники рецепт – спробуйте!

📜 Трохи історії: сирники як частина давньої кухні

Сирники мають багатовікову історію. У старих кулінарних зошитах XVIII–XIX століть вони згадуються як “творожники” або “сиряники”. У монастирських кухнях їх готували на пісні дні без яєць і цукру, запікали на глиняних жаровнях або в печах. І хоч сьогодні ми звикли до смажених на сковорідці версій, запечені сирники — це окрема сторінка нашої кулінарної спадщини, особливо популярна в Подільському та Галицькому регіонах.

🏡 Регіональні варіації: один рецепт сирників — багато душ

Смак сирника залежить не лише від сиру, а й від географії. Наприклад:

• На Закарпатті іноді додають кукурудзяне борошно, що надає легку горіхову текстуру.
• У Полтавській області сирники часто називають “сиропіками”, і їх традиційно запікали у печі з легким шаром вершкового масла зверху.
• У деяких східних областях до тіста додають курагу, родзинки або навіть мак.

Це свідчить про одне: українська кухня — не застигла в часі, вона жива, гнучка, відкрита до творчості, але водночас вкорінена у глибоку повагу до продукту.

💬 Символ турботи: сирники у побуті та культурі

У народі сирники ніколи не були просто їжею. Їх готували:

• На свята — як частину великоднього чи різдвяного столу.
• Після весілля — молода дружина готувала сирники для чоловіка та компот з абрикос як символ домашнього затишку.
• Для дітей — як першу солодку їжу після грудного вигодовування: м’яку, безпечну, знайому.

Навіть назви були ласкавими: “сончики”, “сирочки”, “пухлики”. Це не просто зменшувально-пестливі форми — це справжня емоція.

🍴 Сирники сьогодні: від бабусиної сковорідки до мішленівського меню

Сучасна кулінарія також не обійшла сирники увагою. У київських та львівських ресторанах їх подають із:

• мусом із журавлини,
• соусом із бузини,
• квітами лаванди,
• солоною карамеллю або навіть трюфелем.

У Нью-Йорку був ресторан, який подавав сирники з їстівним золотом і пастою з білих трюфелів. І, як не дивно, людям це смакувало! Бо основа — ніжний сир — залишилась незмінною.

📚 Цікаві факти, які вас здивують:

• Найбільший сирник, зафіксований в Україні, важив понад 15 кілограмів і готувався в центрі Львова на святкуванні Дня міста.
• В Італії є аналог сирників — “сирний крокет з рікоти”, але вони завжди солоні.
• У дитячих будинках сирники часто використовують як «тестову страву» — якщо дитина просить ще, значить, почувається як удома.

💭 Чому ми так любимо сирники?

Бо це — простота без бідності, ніжність без надмірності, традиція без нафталіну.
Це той випадок, коли одне слово викликає сотні спогадів: тепла кухня, запах смаження зранку, борошно на щоках, ложка сметани в центрі тарілки. Це справжнє.

Сирник — як українська душа: м’який, трохи скромний, але дуже теплий.

🔹 Цікавий факт: У різних регіонах України сирники мають свої локальні назви та варіації. Наприклад, на Західній Україні їх часто називають лемішки або підпалені сирники, а на Полтавщині — сиропіки. У деяких селах Закарпаття їх готують із додаванням кукурудзяного борошна, а в Карпатах — можуть навіть смажити на салі, а не на олії!

Це свідчить про те, що сирники — не просто класична страва, а жива кулінарна традиція, яка змінюється залежно від культури, клімату й навіть характеру господині.

🧑‍🍳 Роздуми від шефа: Чому сирники — більше, ніж просто сніданок?

Сирники. Одне це слово вже зігріває. У ньому — щось рідне, тепле, затишне. Але для мене вони — не просто їжа. Це особливий ритуал. Це любов, яку можна тримати в долонях, відчувати на язиці й носити в спогадах усе життя.

Я готую сирники змалку. Спочатку спостерігав, як бабуся працює з тістом — мовчки, зосереджено, з тією повагою, яку зараз рідко зустрінеш на кухні. Вона не вимірювала інгредієнти ложками — усе «на око», «від серця». І щоразу — ідеально. В дитинстві я думав: це якась магія. З роками зрозумів — це не магія. Це досвід, любов і абсолютна довіра до продукту.

Сирник — річ проста. Але водночас — надзвичайно примхлива. Тут важливо відчути текстуру сиру, знати, коли зупинитись із борошном, не пересушити на пательні. Кожен рух має значення. І, чесно кажучи, коли ти готуєш сирники — ти не просто сніданок створюєш. Ти продовжуєш традицію. Кожен раз, коли береш у руки тісто, ти з’єднуєшся з поколіннями до тебе.

Мені часто кажуть: «У вас сирники — як із дитинства». І знаєте, це найбільший комплімент для шефа. Бо в дитинстві смак — справжній. Там ще немає критики, аналізу, оцінки. Там просто «смачно» — або ні. І я завжди прагну повернути той смак. Без зайвих прикрас. Без гастрономічного пафосу. Просто щиро й з любов’ю.

Я не боюсь додавати щось нове. Іноді — мак, іноді — лимонну цедру чи трохи кориці. Але база завжди одна: якісний сир, чисті руки, гарний настрій. Бо їжа, створена без любові, не живе. Вона не гріє.

Сирники — це наше. Не модне, не трендове — а справжнє. І я щиро вірю: саме в таких стравах і криється сила української кухні. Вона не кричить. Вона просто є. Вона береже.

Тож коли наступного разу ліпитимеш сирники — роби це повільно. Вдихни аромат сиру. Дай пальцям відчути м’якість тіста. Усміхнись. І пригадай: ти не просто готуєш — ти твориш пам’ять.

З любов’ю до української кухні —
Твій шеф Сергій 🍽

Найпоширені питання та відповіді про сирники