Підготуй сухофрукти. Перебери курагу, родзинки, чорнослив і журавлину — прибери хвостики, кісточки, випадкові тверді шматочки. Якщо сухофрукти липкі або мають пил — швидко промий у друшляку теплою водою. Важливо не «замочити», а саме змити поверхневе. Потім розклади одним шаром на рушник і дай їм обсохнути до сухої поверхні: якщо вони мокрі зовні, паста потім дає водянистість і розшарування в банці.
Вирівняй вологість, якщо сухофрукти пересушені. Коли курага чи чорнослив тверді, як підошва, м’ясорубка рве їх волокнами і тягне за ножем, а не ріже. У такому випадку краще зробити коротке «пом’якшення», а не довге замочування: залий сухофрукти дуже теплою водою на 3–5 хвилин, одразу злий, добре обсуши. Суть — щоб серцевина стала податливішою, але щоб ти не заніс у масу зайву воду.
Підготуй горіхи. Волоські горіхи перебери й понюхай — будь-яка гіркота чи затхлість потім вилізе в готовій пасті. Якщо горіхи сирі й м’які, підсуши їх 8–10 хвилин у духовці (не засмажуй до кольору) або на сухій пательні, а потім повністю охолоди. Теплі горіхи в меді ведуть себе як губка: віддають жир, і маса стає «слизькою», ніби змазана.
Наріж великі шматки перед м’ясорубкою. Курагу і чорнослив краще порізати на 2–3 частини. Так м’ясорубка працює рівніше, не «жує» довго одну грудку і не перегріває суміш. Перегрів — це не драматично, але текстура стає липкішою і темнішою, а смак — плоскішим.
Пропусти все через м’ясорубку у правильному порядку. Я роблю так: спочатку трохи горіхів, потім частина сухофруктів, знову горіхи, знову сухофрукти. Горіхи працюють як «щітка» — підхоплюють липкі шматки і допомагають ножу різати, а не тягнути. Журавлину краще змішати з родзинками або курагою перед прокручуванням, бо сама по собі вона інколи злітає грудочками.
Перевір текстуру одразу після прокручування. Маса має бути волокнистою, зернистою, але зібраною. Якщо вона розсипається, як мокрий пісок — сухофрукти були сухі або горіхів забагато. Якщо вона блищить і тягнеться нитками — сухофрукти надто вологі або мед потім треба буде давати дуже обережно.
Додай мед поступово, не виливай одразу. Переклади прокручену масу в велику миску. Додай спочатку ⅔ від меду і почни вимішувати. Не «перемішати пару раз» — саме вимішувати: піднімати з дна, притискати, розривати грудки. Мед має обволікти волокна, але не перетворити суміш на пасту-крем. Після 2–3 хвилин вимішування стане видно, чи треба ще: якщо маса суха й кришиться — долий потроху; якщо вже липка і блискуча — зупинись.
Дай масі постояти 10–15 хвилин і повернись до неї. Це дрібниця, але вона вирішує густоту. За цей час сухофрукти підтягнуть мед, і консистенція стане щільнішою. Після паузи знову вимішай хвилину. Часто в цей момент розумієш, що додатковий мед вже не потрібен.
Якщо додаєш лимон — роби це технічно правильно. Якщо хочеш легший, «підтягнутий» смак, додай тільки цедру (дрібна терка) — вона дає аромат без води. Сік — дуже дозовано: почни з 1 чайної ложки, вимішай і подивись. Лимон швидко розріджує масу, і в банці потім може виділятися рідина. Тут простіше не добрати, ніж перебрати.
Відрегулюй густоту, якщо щось пішло не так (одразу, в мисці). Якщо занадто рідко: додай ще трохи мелених горіхів або прокрути жменю горіхів і доміси — вони вбирають зайву липкість.Якщо занадто сухо і кришиться: додай 1–2 ложки меду і вимішай, а потім дай постояти.Якщо комкується і не хоче з’єднуватись: сухофрукти різної вологості — просто вимішуй довше, інколи допомагає притискання ложкою до стінок миски. Упакуй у банку без повітряних кишень. Банка має бути суха. Перекладай пасту частинами і кожен шар ущільнюй ложкою. Не для краси — без повітря всередині маса стабільніша, не підсихає зверху і менше «гуляє» по волозі. Зверху розрівняй, але без глянцю — просто щоб не було пустот.
Дай пасті визріти в холодильнику. Постав у холодильник мінімум на 6–8 годин, краще на добу. За цей час структура «сідає»: волокна набухають, мед розподіляється, кислотність журавлини стає рівнішою. На наступний день паста майже завжди густіша і спокійніша на смак, ніж одразу після замісу.